Освітня програма 2025
ВСТУП
Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування та організації комунальним закладом Ліцей №2 селища Крижопіль Крижопільської селищної ради (заклад загальної середньої освіти з навчанням українською мовою) єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом освіти.
Освітня програма розроблена на виконання:
- Закону України «Про освіту» (стаття 33);
- «Про повну загальну середню освіту» (стаття 11);
1-4 класи
- Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02. 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898);
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
- Типових освітніх програм, розроблених під керівництвом Шияна Р. Б. (наказ МОН України №743-22 від 12.08.2022);
- постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами).
5-8класи
- постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти», якою затверджений Державний стандарт базової середньої освіти;
- наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про затвердження типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»;
9 класи
- наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня» (із змінами наказ МОН від13.09.2021 №983);
10-11 класи
- наказу МОН України від 20.06.2025 №890 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня»;
- наказу МОН України від 02.08.2024 р. №1093 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
- наказу МОН України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
Основними завданнями закладу освіти є:
- безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп`ютеризація освітнього процесу;
- підвищення якості освітньої діяльності ліцею та забезпечення її відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам і вимогам;
- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення освітніх інтересів і потреб;
- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я здобувачів освіти; виховання учня як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
- формування в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину;
- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
- виховання дитини як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і себе;
- запровадження в закладі освіти інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;
- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу.
Заклад освіти здійснює освітній процес українською мовою за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в закладі освіти – 5 днів. Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2025-2026 навчального року навчальні заняття розпочнуться 01 вересня святом – День знань – і закінчаться не пізніше 1 липня наступного року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: I семестр,
II семестр; канікули: осінні, зимові, весняні.
Тривалість навчальних занять в закладі: 35 хвилин у 1 класах, 40 хвилин у
2-4 класах, 45 хвилин в середній та старшій ланці.
Початок занять о 8.40. Перерви між уроками 10-30 хвилин, що передбачено Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти.
Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою:
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження в основній ланці освіти. Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким станом на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Повна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової середньої або повної середньої освіти за інших умов.
Загальний обсяг навчального навантаження:
- 1 класах – 20 годин;
- 2 класах – 22 години;
- 3 класах – 23 години;
- 4 класах – 23 години;
- 5 класах – 28 годин;
- 6 класах – 29 годину;
- 7 класах - 32 години;
- 8 класах – 33 години;
- 9 класах – 33 години;
- 10 класах - 32 години;
- 11 класах - 29 години, що не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОЗ України від 25.09.2020 року №2205.
Особливості організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу (онлайн та офлайн) є різні типи уроків, екскурсій, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, квести, інтегровані уроки, відеоуроки, дослідницько пізнавальні проєкти, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.
Вибір форм та методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ліцею (додатки).
-1-4 класи (додаток №1);
-5-8 класи (додаток №2);
- 9 класи (додаток №3);
-10-11 класи (додаток №4);
Заболотненська філія:
-3-4 класи (додаток №5);
-5-8 класи (додаток №6);
- 9 класи (додаток № 7)
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети.
Заклад освіти організовує здобуття загальної середньої освіти в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання, та/або дистанційної форми, за індивідуальною формою, (сімейною (домашньою), (педагогічним патронажем).
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування в кожного учня ключових компетентностей; варіативна складова поділена на блоки: поглиблене вивчення предметів, додатковий час на предмети інваріантної складової та факультативи, зокрема:
- 1-4 класи.
1.Відповідно до наказу МОН України від 12.08.2022 №743-22. За рахунок варіативної складової навчального плану індивідуальна година на посилення предметів інваріантної складової.
- 5-8 класи.
1. Відповідно до наказу МОН України від19.02.2021 №235 (у редакції наказу МОН від 09.08.2024 р. № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти») за рахунок додаткового часу для вивчення предметів здійснено перерозподіл навчальних годин.
2. За рахунок резерву навчальних годин освітніх галузей «Технологічна», «Зарубіжна література» вводиться друга іноземна мова – німецька (2 години).
- 9 класи.
- Відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 №405. За рахунок додаткового часу для вивчення предметів.
- 9 класи: англійська мова – в обсязі 1 години на тиждень;
- 10-11 класи: Відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН України від 20.06.2025 №890) реалізується системою окремих предметів і курсів: у 10-х класах профільне навчання англійської мови та базові (українська мова, математика, англійська мова) вивчається на рівні стандарту.
Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами), а саме:
- при вивченні української мови (навчання грамоти) – 1-11 класи – дві групи при кількості учнів у класі більше 27 (8-б,9-а,9-б);
- при вивченні німецької мови – 5-9 класи – дві групи при кількості учнів класі більше 27(8-б,9-а,9-б);
- при вивченні англійської мови – 1-11 класи – дві групи при кількості учнів у класі більше 27(8-б,9-а,9-б);
- при проведенні практичних занять з використанням комп`ютерів – 2-11 класи – клас ділиться на групи, але не менше 8 учнів у групі;
- при проведенні уроків предмета «Захист України» - 10-11 класи- клас ділиться на дві групи окремо для хлопчиків і дівчат;
- при проведенні уроків з технології у 5-8 класах та трудового навчання в
9 класах – клас ділиться на дві групи окремо для хлопчиків і дівчат.
Опис інструментарію оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку в освітньому процесі. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій ланці здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів освіти ліцею оцінюються:
- у 1–2 класах об’єктивні результати – вербальне, формувальне оцінювання;
- у 3–4 класах об’єктивні результати – формувальне, рівневе оцінювання на підставі рішення педагогічної ради.
Вербальне оцінювання – це оцінювальне судження. Рівневе оцінювання – це оцінювальне судження із зазначенням рівня результату.
Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню. Оцінювання здійснюється у формі діагностувальних робіт і фіксуються у вигляді оціночних суджень з порадами щодо покращення результатів. Інформація про результати навчання фіксується у Свідоцтвах досягнень на підставі результатів діагностувальних робіт. Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за останній семестр.
Вербальну й рівневу оцінки виражають як усно, так і письмово.
Для рівневої оцінки є 4 рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д), високий (В).
- Наказ МОН України №813 від 13.07.2021 Про затвердження методичних рекомендації щодо оцінювання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти.
- Наказ МОН України №1093 від 02.08.2024 Про затвердження рекомендації щодо оцінювання учнів 5-9 –х класів закладів загальної середньої освіти.
- Наказ МОН України №329 від 13.04.2011 Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти.
Типові освітні програми, за якими розроблено Освітню програму ліцею № 2 селища Крижопіль:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток № 1
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЛІЦЕЮ №2 селища КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
1-4 КЛАСИ
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток №2
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЛІЦЕЮ №2 селища КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
5-8 класи
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток №3
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЛІЦЕЙ №2 селища КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
9 класи
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток №4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЛІЦЕЮ №2 селища КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
10-11 класи
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток №5
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЗАБОЛОТНЕНСЬКОЇ ФІЛІЇ ЛІЦЕЮ №2
СЕЛИЩА КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
3-4 КЛАСИ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток №6
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЗАБОЛОТНЕНСЬКОЇ ФІЛІЇ ЛІЦЕЮ №2
селища КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
5-8 класи
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток №7
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЗАБОЛОТНЕНСЬКОЇ ФІЛІЇ ЛІЦЕЮ №2 селища КРИЖОПІЛЬ
2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
9 класи
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Великого значення набуває аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) грунтується на принципах гуманізму й твочого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
- подолання інертності мислення;
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізується у спільній діяльності вчителя й учнів, учителів й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку учнів.
Застосовуємо такі принципи партнерства:
- повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлавлення;
- довіра у відносинах;
- діалог - взаємодія – взаємоповага;
- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, учителю необхідно використовувати у своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але й здебільшого виявляти ініціативу та будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві і захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу й незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно - корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання та виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
- відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
- активність учнів у навчальному процесі, орєінтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
- відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього здобувача освіти й обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
- виховання вільної незалежної особистості;
- забезпечення свободи і права здобувача освіти в усіх проявах його діяльності, врахування його вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
- розвиток шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Введення в Україні сучасних технологій оцінювання здобувачів освіти, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджнь. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в коригуванні цього стану відповідно до його запитів і проблем. Моніторигові дослідження передбачають постійне спостереження за освітнім процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і впровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості. Внутрішній моніторинг діяльності школи є складовою частиною системи освітного моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково- обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом, формування завдань, тестів, іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.
Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, у результаті якого вивчаються умови, процеси, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.
Напрямки моніторингу якості освіти
- Моніторинг умов функціонування освітньої системи:
- якість кадрового забезпечення;
- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;
- рівень науково-методичної роботи;
- рівень створення безпечних умов для учасників освітнього процесу.
- Моніторинг освітнього процесу:
- рівень викладання базових дисциплін;
- рівень навчальних досягнень учнів;
- рівень вихованості учнів.
- Очікувані результати:
- покращення якості надання освітніх послуг;
- підтримка обдарованої молоді;
- підняття престижу творчих педагогів;
- упровадження освітніх інновацій;
- створення позитивного іміджу, конкурентноздатності закладу.
Перелік модельних навчальних програм для 5-8 класів (затверджено рішенням педагогічної ради від 29.08.2025 №1)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перелік навчальних програм для учнів 9 класів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перелік навчальних програм для учнів 10-11 класів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
